1. Словник синонімів української мови

рябітися

РЯБІ́ТИ (виділятися плямами, перев. дрібними, на якому-небудь фоні), РЯБОТІ́ТИ підсил., МЕРЕХТІ́ТИ, РЯБІ́ТИСЯ рідко, РЯБИ́ТИСЯ рідко. Дуби ще голі стояли, але попри коріння їх травиця вже густо зеленіла, квіточки рябіли в ній (Дніпрова Чайка); Згори крізь густу сітку дуба ряботіли клапті синього неба (Д. Бедзик); Дощові крапельки на деревах і в травах мерехтіли червоно-зеленими іскорками (Григір Тютюнник); По горі далеко за долиною.. щось рябілося (А. Свидницький); На пасовиську рябиться худоба (І. Франко). — Пор. 1. виділя́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рябітися — рябі́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. рябітися — -іється, недок., рідко. Те саме, що рябіти 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рябітися — РЯБІ́ТИСЯ, і́ється, недок., рідко. Те саме, що рябі́ти 3. По горі далеко за долиною .. щось рябілося (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  4. рябітися — РЯБІ́ТИСЯ, і́ється, недок., рідко. Те саме, що рябі́ти 3. По горі далеко за долиною.. щось рябілося (Свидн., Люборацькі, 1955, 145). Словник української мови в 11 томах
  5. рябітися — Рябітися, -біюся, -єшся гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною.... щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась. Св. Л. 211. Словник української мови Грінченка