рівночасний
ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Від несподіванки обидва зблідли. Одночасні схвильовані вигуки (О. Довженко); Щось мене зіщулило. І, певно, передусім — синхронна відсутність у Кремлі двох перших осіб (Б. Олійник); Нові швидкісні методи будівництва характеризуються паралельним проведенням різних видів будівельних робіт (з підручника); Останнім часом поширена оранка зябу з одноразовим коткуванням та боронуванням ґрунту (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рівночасний — рівноча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- рівночасний — -а, -е. Те саме, що одночасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рівночасний — РІВНОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що одноча́сний. Словник української мови у 20 томах
- рівночасний — Рівноча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рівночасний — РІВНОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що одноча́сний. Словник української мови в 11 томах
- рівночасний — Рівночасний, -а, -е Одновременный. Желех. Словник української мови Грінченка