рівночасний

рівноча́сний

-а, -е.

Те саме, що одночасний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівночасний — рівноча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рівночасний — РІВНОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що одноча́сний. Словник української мови у 20 томах
  3. рівночасний — ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Словник синонімів української мови
  4. рівночасний — Рівноча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рівночасний — РІВНОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що одноча́сний. Словник української мови в 11 томах
  6. рівночасний — Рівночасний, -а, -е Одновременный. Желех. Словник української мови Грінченка