різнація

I. РІЗНИ́ЦЯ (відсутність схожості, неоднаковість у чомусь, між кимсь, чимсь), ВІДМІ́ННІСТЬ, НЕСХО́ЖІСТЬ, НЕОДНА́КОВІСТЬ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, РІ́ЗНІСТЬ розм., РІЗНА́ЦІЯ розм. Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (М. Коцюбинський); Маятники заважали один одному відмінністю своїх ритмів (О. Довженко); Колекціонування вчених за їхніми читацькими уподобаннями якось ніби починало подобатися Анастасії. Впадала в око несхожість, оригінальність (П. Загребельний); Я не маю права відкидати дружбу Славка лише тому, що в нас неоднакові характери і що в нас розбіжність в поглядах (М. Чабанівський); Ви бачите, мені однаково приємно говорити про кіно.., про справи інтимні і справи громадські. Немає на світі різності між усім цим, немає важливого й мізернішого (Ю. Яновський); Гордій витяг з шафи управителеві записи і прирівняв їх до цих. Різнація була чимала (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різнація — різна́ція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. різнація — -ї, ж., рідко. Те саме, що різниця I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різнація — РІЗНА́ЦІЯ, ї, ж., рідко. Те саме, що різни́ця¹ 1. Вони були великі приятелі, .. хоч між ними й була різнація по вроді та вдачі (І. Нечуй-Левицький); Гордій витяг з шафи управителеві записи і прирівняв їх до цих. Різнація була чимала (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  4. різнація — РІЗНА́ЦІЯ, ї, ж., рідко. Те саме, що різни́ця¹ 1. Вони були великі приятелі,.. хоч між ними й була різнація по вроді та вдачі (Н.-Лев., І, 1956, 586); Гордій витяг з шафи управителеві записи і прирівняв їх до цих. Різнація була чимала (Гр. Словник української мови в 11 томах
  5. різнація — Різнація, -ції ж. Разъединеніе, разноголосица. Словник української мови Грінченка