сад-виноград

САД, САДО́К, САД-ВИНОГРА́Д фольк., ВЕРТОГРА́Д книжн. заст. — А вишні в саду вже достигли? (М. Коцюбинський); Посоловів од співу сад, од солов'їв (В. Стус); Старе дерево в садку посохло (І. Нечуй-Левицький); Над річкою сад-виноград повився (Леся Українка); Я не хотів би ні царських палат, Ні вертоградів пишно-прохолодних, Аби у мене був з душею добрий лад (П. Куліш). — Пор. 1. паліса́дник.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сад-виноград — сад-виногра́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сад-виноград — САД-ВИНОГРА́Д, ~у-~у, ч., нар.-поет. Усталена назва саду. Ох і там за садом-виноградом, Там за садом зеленим, Дівчинонька з козаком стояла (з народної пісні); За садом-виноградом Живу я із матусею, з сестричкою Настусею (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. сад-виноград — САД-ВИНОГРА́Д (~ у— ~ у), ч., нар.-поет. Усталена назва саду. Ох і там за садом-виноградом, Там за садом зеленим, Дівчинонька з козаком стояла (Пісні та романси.., II, 1956, 175); За садом-виноградом Живу я із матусею, з сестричкою Настусею (Стельмах, Колосок.., 1959, 91). Словник української мови в 11 томах