сад

ПАРК (великий сад, гай, призначений для прогулянок), СКВЕР, САД, ЛІСОПА́РК (спеціально обладнаний приміський ліс). Позад височенного білого муру густо стовпилися дерева старезного парку (Ю. Смолич); На околиці села молодий сквер (О. Донченко); Вдень грала музика в саду міському (Леся Українка); З самого ранку лісопарк повнився музикою та співами (О. Гончар).

ПАЛІСА́ДНИК (невеликий садок перед будинком), ПРИ́САДОК, ГОРОДЧИК діал. За ажурною дротяною огорожею виднівся палісадник (М. Олійник); У присадках над тинами вився хміль і визирали на дорогу жовтогарячі соняшники (Н. Рибак); Ой у моїм городчику чічка кучерява (коломийка). — Пор. 1. сад.

САД, САДО́К, САД-ВИНОГРА́Д фольк., ВЕРТОГРА́Д книжн. заст. — А вишні в саду вже достигли? (М. Коцюбинський); Посоловів од співу сад, од солов'їв (В. Стус); Старе дерево в садку посохло (І. Нечуй-Левицький); Над річкою сад-виноград повився (Леся Українка); Я не хотів би ні царських палат, Ні вертоградів пишно-прохолодних, Аби у мене був з душею добрий лад (П. Куліш). — Пор. 1. паліса́дник.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

Сад — Сад іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
сад — поет. сад-виноград; (міський) парк, (невеличкий) сквер; (зоологічний) зоопарк, зоосад; садок, садочок. Словник синонімів Караванського
сад — -у, ч. Спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо. || Те саме, що парк 1). Ботанічний сад — науковий і культурно-освітній заклад, у якому вивчають і демонструють різні рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
сад — САД, у, ч. Спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо. Сортовипробувальні сади сприяють також поширенню нових цінних селекційних та інших перспективних, але мало поширених сортів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
сад — Не всі сади родять, що цвітуть. Не всі наші наміри сповняються. У садочку, в холодочку. В тіни дерев все холод. Приповідки або українсько-народня філософія
Сад — (Sade) Донасьєн Альфонс Франсуа де, маркіз, 1740-1814, франц. письменник; психологічні романи (Жустін, або Лихі пригоди цноти, Філософія в будуарі, Сто двадцять днів Содома) і новели з аналізом еротичних переживань (також патологічних; звідси термін — садизм). Універсальний словник-енциклопедія
сад — Сад, са́ду, -дові, у саду́ і у са́ді; сади́, -ді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сад — САД, у, ч. Спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо. Радгоспний сад почали закладати на зорі колективізації (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах
сад — Спеціально відведена значна площа землі: а) на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо. б) для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг — те саме, що парк спеціального призначення, звичайно відкрита для відвідувачів. див.: садово-паркове мистецтво Архітектура і монументальне мистецтво
сад — Сад, -ду м. 1) Садъ. Сади рясні похилились. Шевч. — виноград. Виноградникъ. 2) Мельничный поставъ. ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати. Шевч. Словник української мови Грінченка