сагайдак
ЛУК (ручна зброя для метання стріл, що має вигляд стягнутої тятивою дуги), САГАЙДА́К рідше. Напруживши останні сили, Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (М. Трублаїні); Вона (дівчина) летіла, як стріла, пущена з туго натягнутого сагайдака (П. Панч).
САГАЙДА́К (шкіряний або дерев'яний чохол для стріл), КОЛЧА́Н, ТУ́ЛА заст. Замало стріл в моїм сагайдаку (Д. Павличко); Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл (М. Бажан); За спиною у них висіли тули з стрілами (А. Хижняк).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Сагайдак — Сагайда́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- сагайдак — [сагайдак] -ака, м. (на) -аку, мн. -аки, -ак'іy Орфоепічний словник української мови
- сагайдак — -а, ч. 1》 Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. 2》 рідко. Те саме, що лук. 3》 рідко. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сагайдак — САГАЙДА́К, а́, ч. 1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. З черепів убитих вони [скіфи] робили чаші для вина, а здерту шкіру вживали на виготовлення сагайдаків (з навч. літ.); А от сагайдаки – і шкіряні, й дерев'яні, й металеві. Словник української мови у 20 томах
- сагайдак — Лук, самостріл, колчан на лук і стріли Словник застарілих та маловживаних слів
- сагайдак — сагайда́к (тюрк. сагдак) футляр для луку і стріл. Словник іншомовних слів Мельничука
- сагайдак — Сагайда́к, -ка́; -даки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сагайдак — САГАЙДА́К, а́, ч. 1. Шкіряна сумка або дерев’яний футляр для стріл. З черепів убитих вони [скіфи] робили чаші для вина, а здерту шкіру вживали на виготовлення сагайдаків (Іст. Словник української мови в 11 томах