сага
ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. на півночі: морська затока разом з гирлом річки, що впадає в неї); ЛИМА́Н (затока з морською водою в гирлі річки); САГА́ (річкова затока); ФІО́РД (довга й вузька морська затока з високими стрімкими берегами, звичайно на півночі); ЛУКОМО́Р'Я поет. рідко (морська затока). Широкий та чистий тут Дніпро.. Море близько, і він тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів, застоюючись у лиманах, затоках, омиваючи плавні (О. Гончар); Біля берегів Європи багато бухт (невеликих заток), захищених від морських хвиль і зручних для стоянки суден (з підручника); Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря (з підручника); Початок Об бере в горах Алтаю.. Вона впадає в широку губу (затоку) Карського моря (з підручника); Степ маревіє на південь, а край нього на обрії ракетним сліпучим металом блищить смужка моря, морський лиман (О. Гончар); Дзвенять річки, несуться крижні в лозах, Глибокі саги рибою кишать (І. Вирган); Край лукомор'я дуб зелений (переклад М. Терещенка).
ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ...Шелестить степ тирсою, шелестить, хвилюється, свято оберігаючи сказання про славу давно минулих днів (А. Трипільський). Не тільки гомерівський епос, але і трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда побудовані на народних міфах, народних сказаннях і переказах (М. Рильський); Дія молодечої поеми Пушкіна "Руслан і Людмила" починається і кінчається в Києві. Це — Київ казки, Київ билини, Київ народних переказів (М. Рильський).
РУКА́В (водяний потік, що відійшов у бік від головного русла), РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ЗА́РІЧОК, САГА́, ВІДНО́ГА. Тут Дніпро розливався на кілька рукавів і творив кілька великих і малих островів (П. Панч); На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Словник Б. Грінченка); Коли допливли до кінця Дунаю, де дві розтоки розходились, царський син проговорив: — Ти — в одну сторону, а я — в другу (А. Калин); Ярослав... повернув човника на зарічок (Ю. Мушкетик); Перепинили (рибалки) Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Б. Грінченко); Віднога Дніпра.
Значення в інших словниках
- сага — са́га іменник жіночого роду оповідь сага́ іменник жіночого роду затока, улоговина * Але: дві, три, чотири саги́ Орфографічний словник української мови
- сага — див. ЗАТОКА; ОК. протока, рукав <�річки>. Словник синонімів Караванського
- сага — I с`ага-и, ж. 1》 Давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками. 2》 Поетичне сказання, легенда. II саг`а-и, ж. 1》 Річкова затока. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сага — 1. переказ, див. легенда, оповідання, розказ 2. затока річна Словник чужослів Павло Штепа
- сага — САГА́, и́, ж. 1. Річкова затока. Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей, – там стали б (Леся Українка). 2. Протока; рукав ріки; стариця. На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, .. Словник української мови у 20 томах
- сага — Староскандинавська прозова повість, записана на основі міфологічних переказів про богів, роди і героїв. Універсальний словник-енциклопедія
- сага — Сага́, -ги́; са́ги, саг (затока) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сага — СА́ГА, и, ж. Давньоскандінавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками. [Юнак:] І загорівся край! Зацвів огнями волі, гримить в борні і в огні!.. Скажи мені — це сага?... Словник української мови в 11 томах
- сага — Сага, -ги ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441. Словник української мови Грінченка