сага

САГА́, и́, ж.

1. Річкова затока.

Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей, – там стали б (Леся Українка).

2. Протока; рукав ріки; стариця.

На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, .. а між зелом блищать проти сонця узенькі течії, як маленькі річки, узенькі саги (І. Нечуй-Левицький);

Перепинили [рибалки] Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Б. Грінченко);

Був тихий ранок. Перший пароплав Пройшов униз сагою – на Черкаси (Л. Первомайський).

3. Улоговина серед піщаних відкладів річки.

Ніч таємничо причаїлась довкола і пожадливо слухає, а Василь Григорович поринає у спогади. Йому здається, наче він лежить на дні якоїсь казкової, тихої саги, а десь там, на поверхні невтомно б'є з невсипущого джерела життя, течуть прозорі води, линуть у невідому далечінь чужі літа і тільки його роки отут, на споді, одлітають безбарвно, як останнє осіннє листя (Б. Антоненко-Давидович);

– Ну, бувайте, не журіться. Пригорнув дітей, дружину, поцілувався з кумом, перехрестив ікони та й рушив з хати городами в долину, до саги Дніпрової, звідки й взяло назву село Сагунівка... (Ю. Хорунжий);

Слід вів через луки, через замерзлі саги, через засніжені пагорби й нарешті вивів на шлях перед селом. Тут Максим влився в юрбу й поповз далі разом з усіма (І. Багряний);

// Озеро в такій улоговині чи в заплаві річки.

Обидва чоловіки розповіли панові сотникові, що в лузі є озера, округ них куга й очерет, ті озера-саги вони можуть по пальцях перерахувати (Ю. Яновський);

// Болото в заплаві річки.

Там, на гнилому дні саги, Верткі вужі, лякливі жаби (Д. Павличко);

// Рослинність у заплаві річки.

Очерет та сага вкрили річку в лугах, Самі луки пожовкли, зчорніли (Панас Мирний);

Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки (Григорій Тютюнник);

По воду, по хліб, по надію черга. І раптом – зелена донецька сага, дихання вологи, холодна куга... Спинитися – вмерти з одчаю й знемоги (М. Бажан).

СА́ГА, и, ж.

Давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками.

[Юнак:] І загорівся край! Зацвів огнями волі, гримить в борні і в огні!.. Скажи мені – це сага? Це – легенда чужих уславлених народів? (С. Васильченко);

Про могутню східнослов'янську державу заговорили в різних частинах Старого Світу. Відомості арабських авторів, свідчення скандинавських саг, французькі епічні твори змальовують Русь як велику країну, що посідала важливе місце в системі європейських політичних, економічних і культурних зв'язків (з наук. літ.);

// Переказ, легенда.

Михайлина Коцюбинська зв'язала мене з родиною покійного Дмитра Костьовича Зерова, відомого вченого-ботаніка. Марина Дмитрівна Зерова, донька Дмитра Костьовича і племінниця Миколи Костьовича, розповіла трагічну сагу свої родини (з газ.);

Щоб так почути музику народного слова, щоб з таким епічним розмахом змалювати могутні народні характери, щоб таку творити натхненну сагу українських степів, треба було найперше бути небайдужим, треба було вміти любити! Яновський вражає читача красою стилю, він писав ощадно, свято, густо (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. В пам'ятку бурсаків зберігалися згадки про гуртові наскоки однієї сторони на другу, про окремих героїв як з того, так і з другого боку; зберігалися, поетизувалися і передавались з одного семінарського покоління в друге, як священні бурсацькі саги (С. Васильченко).