сага

са́га

іменник жіночого роду

оповідь

сага́

іменник жіночого роду

затока, улоговина

* Але: дві, три, чотири саги́

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сага — див. ЗАТОКА; ОК. протока, рукав <�річки>. Словник синонімів Караванського
  2. сага — I с`ага-и, ж. 1》 Давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками. 2》 Поетичне сказання, легенда. II саг`а-и, ж. 1》 Річкова затока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сага — 1. переказ, див. легенда, оповідання, розказ 2. затока річна Словник чужослів Павло Штепа
  4. сага — САГА́, и́, ж. 1. Річкова затока. Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей, – там стали б (Леся Українка). 2. Протока; рукав ріки; стариця. На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, .. Словник української мови у 20 томах
  5. сага — Староскандинавська прозова повість, записана на основі міфологічних переказів про богів, роди і героїв. Універсальний словник-енциклопедія
  6. сага — ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. Словник синонімів української мови
  7. сага — Сага́, -ги́; са́ги, саг (затока) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сага — СА́ГА, и, ж. Давньоскандінавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками. [Юнак:] І загорівся край! Зацвів огнями волі, гримить в борні і в огні!.. Скажи мені — це сага?... Словник української мови в 11 томах
  9. сага — Сага, -ги ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441. Словник української мови Грінченка