самовбивство

САМОГУ́БСТВО (позбавлення себе життя), САМОВБИВСТВО, САМОЗГУ́БА рідше, САМОСТРА́ТА рідше. Я мимоволі почервонів.. Самогубство: хіба це не прояв слабодухості? (Ю. Збанацький); А про самовбивство не могло бути бесіди, бо вистріл поступив іззаду (О. Кобилянська); Мене кохаєш! Любий, Чи знаєш, я могла дійти до самозгуби! (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовбивство — самовби́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самовбивство — -а, с. Те саме, що самогубство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовбивство — Самогубство Словник чужослів Павло Штепа
  4. самовбивство — САМОВБИ́ВСТВО, САМОУБИ́ВСТВО, а, с. Те саме, що самогу́бство. Замість літературної манії от-от готова була розвинутись друга манія – манія самовбивства (Леся Українка); Самовбивства він все-таки не вчинив (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  5. самовбивство — САМОВБИ́ВСТВО, САМОУБИ́ВСТВО, а, с. Те саме, що самогу́бство. Замість літературної манії от-от готова була розвинутись друга манія — манія самовбивства (Л. Укр., III, 1952, 690); Самовбивства він все-таки не вчинив (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 25). Словник української мови в 11 томах