самовбивець
САМОГУ́БЕЦЬ (той, хто сам позбавив себе життя), САМОГУ́БЦЯ, САМОВБИ́ВЕЦЬ, САМОВБИ́ВЦЯ.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовбивець — самовби́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- самовбивець — -вця, ч. Те саме, що самогубець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самовбивець — САМОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що самогу́бець. Так говорить нам феноменологія самогубства; воно полягає у дослідженні того, чому самогубство здається мені повним звільненням, де самовбивець, звільнюючись від самого себе, водночас зводить себе на ніщо (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- самовбивець — САМОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що самогу́бець. Словник української мови в 11 томах