самовбивець

САМОГУ́БЕЦЬ (той, хто сам позбавив себе життя), САМОГУ́БЦЯ, САМОВБИ́ВЕЦЬ, САМОВБИ́ВЦЯ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовбивець — самовби́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самовбивець — -вця, ч. Те саме, що самогубець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовбивець — САМОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що самогу́бець. Так говорить нам феноменологія самогубства; воно полягає у дослідженні того, чому самогубство здається мені повним звільненням, де самовбивець, звільнюючись від самого себе, водночас зводить себе на ніщо (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. самовбивець — САМОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що самогу́бець. Словник української мови в 11 томах