самов'яз

КРАВА́ТКА (зав'язана вузлом під коміром сорочки, блузки смужка тканини, яку носять для прикраси), ГА́ЛСТУК, САМОВ'Я́З, МЕТЕ́ЛИК розм. (така прикраса у вигляді банта). Входить Печений. На ньому легенький чесучевий піджак. При краватці (О. Підсуха); На ньому гарна біла сорочка з галстуком (Т. Масенко); Руки в кишенях, поли піджака розгорнені, по сорочці стелеться сіруватих тонів самов'яз (О. Кундзич); З'явився учитель співів. У чорному вечірньому костюмі, в білій сорочці, при.. метелику (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самов'яз — самов'я́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самов'яз — -а, ч. Краватка, яку зав'язують на собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самов'яз — САМОВ'Я́З, а, ч. Галстук, який зав'язують на собі при одяганні. В той час (на початку цього віку), коли модно було носити широкі фантазійні галстуки, так звані самов'язи, Павлик давав перевагу скромним метеликам, наче приклеєним до високого комірця (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах