самов'яз
САМОВ'Я́З, а, ч.
Галстук, який зав'язують на собі при одяганні.
В той час (на початку цього віку), коли модно було носити широкі фантазійні галстуки, так звані самов'язи, Павлик давав перевагу скромним метеликам, наче приклеєним до високого комірця (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самов'яз — самов'я́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самов'яз — -а, ч. Краватка, яку зав'язують на собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самов'яз — КРАВА́ТКА (зав'язана вузлом під коміром сорочки, блузки смужка тканини, яку носять для прикраси), ГА́ЛСТУК, САМОВ'Я́З, МЕТЕ́ЛИК розм. (така прикраса у вигляді банта). Входить Печений. На ньому легенький чесучевий піджак. При краватці (О. Словник синонімів української мови