самозахист

САМООБОРО́НА, САМОЗА́ХИСТ, САМООХОРО́НА. Ось у Галичині, кажуть, активістів озброїли, самооборону організували (І. Муратов); Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж, наче для самозахисту (Л. Дмитерко); — Хоч з півдесятка рушниць залиш! Для самоохорони (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозахист — самоза́хист іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самозахист — -у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозахист — САМОЗА́ХИСТ, у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами. – Зараз кожен думає про самозахист, і тільки ми сидимо покірливо, як засуджені на смерть (З. Словник української мови у 20 томах
  4. самозахист — САМОЗА́ХИСТ, у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами. — Зараз кожен думає про самозахист, і тільки ми сидимо покірливо, як засуджені на смерть (Тулуб, Людолови, II, 1957, 431)... Словник української мови в 11 томах