самопочуття
III. СТАН (сукупність ознак, характерних для людини у фізичному або психічному відношенні в якийсь момент, період), САМОПОЧУТТЯ́. — Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило. Жив у стані такої нагвинченості, що людей не помічав, себе не бачив (О. Гончар); Річку вдруге переходив (Біда) сміливо. Нова порція води за халявами особливо не вплинула на самопочуття (М. Трублаїні).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самопочуття — самопочуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самопочуття — -я, с. Загальний фізичний та моральний стан людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самопочуття — САМОПОЧУТТЯ́, я, с. Загальний фізичний та моральний стан людини, який залежить від її здоров'я і настрою в даний момент. Песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (М. Словник української мови у 20 томах
- самопочуття — Самопочуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самопочуття — САМОПОЧУТТЯ́, я, с. Загальний фізичний та моральний стан людини, який залежить від її здоров’я і настрою в даний момент. Песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (Коцюб. Словник української мови в 11 томах