самохітний
ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний? — побут у монгольськім таборі? (І. Франко); Щодня в труді охочому Гартуйся, наша воле! (В. Бичко); (Маруся:) Які надії, на що надії?.. Немає їх тепер. Вони поховані там, на споді мого серця, загребла і поховала їх моя хіть самохітна (Панас Мирний); Доброхітні пожертвування.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самохітний — самохі́тний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- самохітний — -а, -е, розм. Який здійснюється, діє і т. ін. з власної волі, без примусу; добровільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самохітний — САМОХІ́ТНИЙ, а, е, розм. Який здійснюється, діє і т. ін. з власної волі, без примусу; добровільний. [Оксана:] Два роки не бачила його і не страждала ж, і свої думки не труїла самохітною зрадою (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- самохітний — Самохі́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самохітний — САМОХІ́ТНИЙ, а, е, розм. Який здійснюється, діє і т. ін. з власної волі, без примусу; добровільний. [Оксана:] Два роки не бачила його і не страждала ж, і свої думки не труїла самохітною зрадою (Кроп., І, 1958, 401). Словник української мови в 11 томах