1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самохітний

самохі́тний

-а, -е, розм.

Який здійснюється, діє і т. ін. з власної волі, без примусу; добровільний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самохітний — самохі́тний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. самохітний — САМОХІ́ТНИЙ, а, е, розм. Який здійснюється, діє і т. ін. з власної волі, без примусу; добровільний. [Оксана:] Два роки не бачила його і не страждала ж, і свої думки не труїла самохітною зрадою (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. самохітний — ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний?... Словник синонімів української мови
  4. самохітний — Самохі́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самохітний — САМОХІ́ТНИЙ, а, е, розм. Який здійснюється, діє і т. ін. з власної волі, без примусу; добровільний. [Оксана:] Два роки не бачила його і не страждала ж, і свої думки не труїла самохітною зрадою (Кроп., І, 1958, 401). Словник української мови в 11 томах