самохідний

самохі́дний

-а, -е.

1》 Який рухається за допомогою власної тяги. Самохідна гармата.

Самохідне шасі — трактор особливої конструкції, який разом із сільськогосподарськими машинами та знаряддями являє собою агрегат, признач. для виконання тяглових і стаціонарних робіт.

2》 Який має на озброєнні самоходи (у 2 знач.). Самохідний полк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самохідний — самохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самохідний — САМОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який рухається за допомогою власної тяги. На ділянку прибули самохідні комбайни (П. Оровецький); На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (О. Словник української мови у 20 томах
  3. самохідний — САМОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який рухається за допомогою власної тяги. На ділянку прибули самохідні комбайни (Оров., Зел. повінь, 1961, 21); На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (Гончар, III, 1959, 242)... Словник української мови в 11 томах