самохідний
самохі́дний
-а, -е.
1》 Який рухається за допомогою власної тяги. Самохідна гармата.
Самохідне шасі — трактор особливої конструкції, який разом із сільськогосподарськими машинами та знаряддями являє собою агрегат, признач. для виконання тяглових і стаціонарних робіт.
2》 Який має на озброєнні самоходи (у 2 знач.). Самохідний полк.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самохідний — самохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- самохідний — САМОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який рухається за допомогою власної тяги. На ділянку прибули самохідні комбайни (П. Оровецький); На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (О. Словник української мови у 20 томах
- самохідний — САМОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який рухається за допомогою власної тяги. На ділянку прибули самохідні комбайни (Оров., Зел. повінь, 1961, 21); На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (Гончар, III, 1959, 242)... Словник української мови в 11 томах