самохідний
САМОХІ́ДНИЙ, а, е.
1. Який рухається за допомогою власної тяги.
На ділянку прибули самохідні комбайни (Оров., Зел. повінь, 1961, 21);
На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (Гончар, III, 1959, 242);
16 січня [1973 року] радянська автоматична станція «Луна-21», здійснивши м’яку посадку на поверхню Місяця, доставила туди автоматичний самохідний апарат «Луноход-2» (Рад. Укр., 17.I 1973, 1).
∆ Самохі́дне шасі́ — трактор особливої конструкції, який разом із сільськогосподарськими машинами і знаряддями являє собою агрегат, признач. для виконання тяглових і стаціонарних робіт.
Значне поширення матимуть трактори нового типу, так звані самохідні шасі (Наука.., 5, 1958, 26).
2. Який має на озброєнні самоходи (у 2 знач.).
Самохідний полк.
Значення в інших словниках
- самохідний — самохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- самохідний — -а, -е. 1》 Який рухається за допомогою власної тяги. Самохідна гармата. Самохідне шасі — трактор особливої конструкції, який разом із сільськогосподарськими машинами та знаряддями являє собою агрегат, признач. для виконання тяглових і стаціонарних робіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самохідний — САМОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який рухається за допомогою власної тяги. На ділянку прибули самохідні комбайни (П. Оровецький); На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (О. Словник української мови у 20 томах