самохідний
САМОХІ́ДНИЙ, а, е.
1. Який рухається за допомогою власної тяги.
На ділянку прибули самохідні комбайни (П. Оровецький);
На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (О. Гончар);
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється для забезпечення фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування (з наук. літ.);
Викладені теоретичні основи проектування прив'язних підводних систем .. – самохідних і тих, що буксируються та опускаються (з наук. літ.);
Самохідні шахтні вагони.
2. Який має на озброєнні самоходи (у 2 знач.).
Самохідний полк.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самохідний — самохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- самохідний — -а, -е. 1》 Який рухається за допомогою власної тяги. Самохідна гармата. Самохідне шасі — трактор особливої конструкції, який разом із сільськогосподарськими машинами та знаряддями являє собою агрегат, признач. для виконання тяглових і стаціонарних робіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самохідний — САМОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який рухається за допомогою власної тяги. На ділянку прибули самохідні комбайни (Оров., Зел. повінь, 1961, 21); На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (Гончар, III, 1959, 242)... Словник української мови в 11 томах