сапачка
СА́ПА́ (ручне знаряддя для знищення бур'яну і підпушування ґрунту), САПА́ЧКА, МОТИ́КА, КОПАНИ́ЦЯ. З жита ніби випливала молода дівчина з сапою в руках (І. Нечуй-Левицький); Оленка хоч і непоказна, зате в роботі жвава, сапачка в проворних руках так і ходить (К. Гордієнко); "Копаниця" (мотика), набуваючи поступово функції сапачки (особливо, здається, з появою картоплі), міняє свою форму і розміри (з журналу); Жменяк узяв мотику на плече й пішов за іншими прополювати кукурудзу (М. Томчаній).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сапачка — сапа́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сапачка — -и, ж. Те саме, що сапа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сапачка — САПА́ЧКА, и, ж. Те саме, що са́па́. У темному платті, пов'язана білою косинкою, працює Марія, швидко і вміло орудуючи сапачкою (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
- сапачка — САПА́ЧКА, и, ж. Те саме, що са́па́. У темному платті, пов’язана білою косинкою, працює Марія, швидко і вміло орудуючи сапачкою (Шиян, Переможці, 1950, 210). Словник української мови в 11 томах
- сапачка — Сапачка, -ки ж. ум. отъ сапа. Словник української мови Грінченка