сапачка

СА́ПА́ (ручне знаряддя для знищення бур'яну і підпушування ґрунту), САПА́ЧКА, МОТИ́КА, КОПАНИ́ЦЯ. З жита ніби випливала молода дівчина з сапою в руках (І. Нечуй-Левицький); Оленка хоч і непоказна, зате в роботі жвава, сапачка в проворних руках так і ходить (К. Гордієнко); "Копаниця" (мотика), набуваючи поступово функції сапачки (особливо, здається, з появою картоплі), міняє свою форму і розміри (з журналу); Жменяк узяв мотику на плече й пішов за іншими прополювати кукурудзу (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сапачка — сапа́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сапачка — -и, ж. Те саме, що сапа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сапачка — САПА́ЧКА, и, ж. Те саме, що са́па́. У темному платті, пов'язана білою косинкою, працює Марія, швидко і вміло орудуючи сапачкою (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  4. сапачка — САПА́ЧКА, и, ж. Те саме, що са́па́. У темному платті, пов’язана білою косинкою, працює Марія, швидко і вміло орудуючи сапачкою (Шиян, Переможці, 1950, 210). Словник української мови в 11 томах
  5. сапачка — Сапачка, -ки ж. ум. отъ сапа. Словник української мови Грінченка