сарака

НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм., НЕБОРА́К (НЕБОРА́КА) розм., СІРО́МА розм., СІРОМА́ХА розм., ПОБІДЕ́ННИК заст., НЕ́БІ́Ж заст., ТІМА́ХА заст., САРА́КА діал., ЛЕБЕДА́ХА діал. (людина, що викликає до себе співчуття, жаль); ГОРОПА́ХА розм. (людина, що постійно живе в горі, біді). Нещасні... Понівечили обом життя. За віщо? В ім'я чого?.. Прокляте панське кодло! (В. Шевчук); Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть... (Леся Українка); Ми чекаємо-ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок); Дітей аж осьмеро в бідняги є. А всі дрібні. Вдягти би, згодувати, — І родичам аж голова з тим схне (сохне) (І. Франко); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (П. Грабовський); Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав; Замовк неборака, сиротами кинув І гори, і море, де перше витав (Т. Шевченко); — Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О. Довженко); — Проспівав ти літо боже, .. А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Л. Глібов); Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (І. Котляревський); Він був одвічним наймитом, оцей.. горопаха Климко (О. Ільченко). — Пор. невда́ха.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сарака — Сара́к: — бідолаха, сердега [8] сарак (21, 425), Сара́ка, сара́чі: Сара́ка: — бідолаха [5;7;51;52] — бідолаха, сердега [6] — бідолаха, сердяга [21] — бідолаха [II] — нещасливий, сірома, сіромаха [I] — нещасний, сірома, бідолаха [14] — сердега... Словник з творів Івана Франка
  2. сарака — сара́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота бідолаха діал. Орфографічний словник української мови
  3. сарака — Сара́ка, експр. Бідолаха. Пан Волян, якзвістно, засідає разом з послами Волохами в клюбі Гогенварта, отже належить до коаліциїй підпирає голосованєм (бо більше не годен, “сарака”) теперішне правительство (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. сарака — див. БІДАК. Словник синонімів Караванського
  5. сарака — див. бідний; бідолаха; нещасливий Словник синонімів Вусика
  6. сарака — -и, ч. і ж., зах. Бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сарака — САРА́КА, и, ч. і ж., діал. Бідолаха. – У неділю була велика бійка в шинку; багато парубків – здається, що й ти, Юро, сарако, – пішли додому з порозбиваними головами (І. Франко); Під кінець служби захрип [дяк], сарака (Г. Хоткевич); – В чому річ?... Словник української мови у 20 томах
  8. сарака — САРА́КА, и, ч. і ж., діал. Бідолаха. — У неділю була велика бійка в шинку; багато парубків — здається, що й ти, Юро, сарако,— пішли додому з порозбиваними головами (Фр., IV, 1950, 387); Під кінець служби захрип [дяк], сарака (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  9. сарака — Сарака, -ки об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути. Гол. Словник української мови Грінченка