свердлувати

СВЕРДЛИ́ТИ (робити свердлом заглибину, отвір), СВЕРДЛУВА́ТИ, ПРОСВЕ́РДЛЮВАТИ, ВИСВЕ́РДЛЮВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВЕРТІ́ТИ, БУРИ́ТИ (буром — звичайно ґрунт, гірську породу). — Док.: просвердли́ти, ви́свердлити, ви́вертіти, пробурити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свердлувати — свердлува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. свердлувати — див. свердлити Словник синонімів Вусика
  3. свердлувати — -ую, -уєш, недок., перех. Те саме, що свердлити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свердлувати — СВЕРДЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Те саме, що свердли́ти. Марійка найбільше любила свердлувати (О. Донченко); – Подобається [картина], дівчинко? – запитує чоловік тихим, лагідним голосом, свердлуючи Ганну поглядом (В. Словник української мови у 20 томах
  5. свердлувати — Свердлува́ти, -длу́ю, -длу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. свердлувати — СВЕРДЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Те саме, що свердли́ти. Марійка найбільше любила свердлувати (Донч., V, 1957, 365); — Подобається [картина], дівчинко? — запитує чоловік тихим, лагідним голосом, свердлуючи Ганну поглядом (Коз. Словник української мови в 11 томах