святний

ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. (призначений для одягання у вихідні, святкові дні, для виходу в театр, гості та ін.); ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ (про форму, мундир; розм. — взагалі про одяг). Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (І. Кочерга); Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття (О. Іваненко); У столовій.. сиділа пані поважного віку ..у стрійному чорному кружевному чепці (Олена Пчілка); Вона наділа спідницю і вихідну білу кофточку (І. Муратов); Назустріч — пов'язане терновими недільними хустками чимале жіноче товариство (Я. Качура); Білобороді аксакали робили нові і лагодили старі святкові сідла (З. Тулуб); Дівчина йшла в святній одежі (М. Коцюбинський); На хурах везли.. оксамитове та шовкове празникове убрання (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святний — святни́й прикметник святковий розм. Орфографічний словник української мови
  2. святний — -а, -е, розм. Те саме, що святковий. || у знач. ім. святне, -ного, с. Святкове вбрання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. святний — СВЯТНИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що святко́вий. Всюди святний настрій (В. Самійленко); Недільна, святна одежа – десь-то мали [батьки] йти в село – пасувала якнайкраще їм (Я. Качура); // у знач. ім. святне́, но́го, с. Святкове вбрання. Словник української мови у 20 томах
  4. святний — Святни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. святний — СВЯТНИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що святко́вий. Всюди святний настрій (Сам., II, 1958, 238); Недільна, святна одежа — десь-то мали [батьки] йти в село — пасувала якнайкраще їм (Кач., II, 1958, 46); // у знач. ім. святне́, но́го, с. Святкове вбрання. Словник української мови в 11 томах