святотатствувати
БЛЮЗНИ́ТИ що і без додатка (зневажати, опоганювати що-небудь святе, високе, глибоко шановане), СВЯТОТА́ТСТВУВАТИ без додатка, книжн. (Князь:) Безумна жінко! Невже ти думаєш, що, блюзнячи Отак мій суд і праведні закони, Осягнеш те, за чим сюди прийшла? (І. Франко); — Он як! Отже, інші й ви разом із іншими переконані, що позбутись в армії ноги, руки або голови — це героїзм? — Не святотатствуй! — хрипло крикнув Христолобенко (Є. Гуцало).
СВЯТОТА́ТСТВУВАТИ (словами, діями ображати церковну, релігійну святиню), БОГОХУ́ЛЬСТВУВАТИ.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- святотатствувати — святота́тствувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- святотатствувати — -ую, -уєш, недок. Вчиняти святотатство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- святотатствувати — СВЯТОТА́ТСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Вчиняти святотатство. – Хто бунтує? Студенти й фабричні. Чоловік триста!.. – Ого! І що вони? – Були в соборі. Святотатствували (В. Канівець); – Не святотатствуй! Хрипко крикнув Христолобенко (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
- святотатствувати — СВЯТОТА́ТСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Вчиняти святотатство. Словник української мови в 11 томах