свідчення

ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Без ніякого доводу його обвинувачено в страшному злочинстві, зганьблено, закинуто в тюрму (І. Франко); Зовнішня краса світу в його (П. Тичини) поезії виступає як підтвердження душевної краси людини (А. Малишко); — В людській натурі є потяг до ідеальних гармоній — свідченням тому хоча б математика, логіка, музика(О. Гончар); Біографічні дані нічого не додають, а служать хіба документом, посвідченням правильності передачі автором ідеології свого класу (В. Еллан); З великим-великим трудом, випадково напавши на якісь переконуючі аргументи, удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів (Г. Хоткевич); Шкода мою вам гальмувати помсту. Холодні тут резони не поможуть (переклад П. Куліша); Баби раді, що зорудували з моєї притики своє діло (в адвоката), просять мене на могорич (Лесь Мартович); Крім Джмелика, було заарештовано чоловік вісім хуторян, яких через тиждень, за відсутністю доказів, випустили (Григорій Тютюнник). — Пор. I. 1. підста́ва.

ОЗНА́КА (те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось), ПРИКМЕ́ТА, ЗНАК, ПОКА́ЗНИК, СВІ́ДЧЕННЯ, ПО́ДУВ, ПО́ДИХ, ДИ́ХАННЯ, ПО́ВІВ, ПРО́БЛИСК (про те, що вказує на наближення чого-небудь, що становить початок, ледве помітний вияв чогось). Слідом за ним вносять Прісціллу з слабкими ознаками притомності (Леся Українка); Просто дивно, яка в нас осінь. Властиво-жадних прикмет осені нема: скрізь зелено (М. Коцюбинський); Чубенко їхав попереду,.. він куняв, і це було показником його непошкоджених нервів (Ю. Яновський); Пушкін знав Україну й любив український народ, цікавився історією.. Тому багато свідчень (М. Рильський); Він.. надто сильно привик ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоби міг зрозуміти подуви нового часу (І. Франко); Б'є Велика революція.., її подих чути в вітрі, що колише трупи на колючому дроті перед окопами (Ю. Яновський); Повів весни вже чули дерева (Є. Куртяк); Від перших проблисків нашого відродження аж до 1849 року ми раз у раз стрічаємо сліди впливу Котляревського на наших писателів (письменників) (І. Франко).

ПРИ́КЛАД (конкретний вияв чогось, зокрема діяльності або поведінки якоїсь особи), ІЛЮСТРА́ЦІЯ, ФАКТ, СВІ́ДЧЕННЯ, ВИ́ПАДОК рідше. — Від самого початку існування комісії аж досі не було ще прикладу, щоб удалося нам цілком очистити від філоксери виноградники в якому-небудь селі... (М. Коцюбинський); Говорив (професор), як звичайно, цікаво, жваво про готичний стиль і будову, пояснюючи свої виклади тут і там цікавими ілюстраціями (О. Кобилянська); Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості (М. Рильський); Історія зберегла чимало яскравих свідчень великої любові народу до свого співця (Т. Шевченка) (з журналу); Ми знову й знову гарячково згадували всі відомі в світі випадки втечі (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свідчення — сві́дчення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. свідчення — (розвитку) свідоцтво; МН. (на суді) покази, прв. мн. зізнавання, (нечесні) кривосвідчення. Словник синонімів Караванського
  3. свідчення — -я, с. 1》 Факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь. 2》 Повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною. || Розповідь про що-небудь (у книгах, документах). 3》 Давання показань на суді або на допиті; показання свідка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свідчення — СВІ́ДЧЕННЯ, я, с. 1. Факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь. Словники – справжні, путящі словники з широким ілюстративним матеріалом – є не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового... Словник української мови у 20 томах
  5. свідчення — Сві́дчення, -ння; -чення, -чень і -ченнів, -ченням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. свідчення — СВІ́ДЧЕННЯ, я, с. 1. Факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь. Велика Жовтнева соціалістична революція стала яскравим свідченням інтернаціоналізму нашої партії в його практичному здійсненні, в дії (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. свідчення — Свідчення, -ня с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення. Єв. Мр. XIV. 55. Словник української мови Грінченка