1. Словник синонімів української мови

селити

СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання). — Док.: осели́ти, поселити, примісти́ти, притули́ти, прихили́ти, підсели́ти, помісти́ти, розмісти́ти. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (І. Котляревський); Лікар Кноте, як того захотіла Евеліна, живе тепер безвиїзно у Верхівні. Його примістили в управительському флігелі (Н. Рибак); Завтра Соломія мала попрохати свого булгарина притулити поки що Остапа і, коли він згодиться, зараз же вибратись із плавнів (М. Коцюбинський); (Микита:) І ще тебе просила, вже окремо, Щоб прихилив у себе бідну Джему (І. Кочерга); Підселили в кімнату до двох студентів третього; Поранених довелося розміщувати по хатах (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селити — (оселятися на проживання) оселяти, поселяти, приміщати, розміщувати. Словник синонімів Полюги
  2. селити — сели́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. селити — Оселяти|ся|, поселяти|ся|; (- птахів) гніздитися, гніздуватися. Словник синонімів Караванського
  4. селити — селю, селиш, недок., перех. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти. || Давати житло, розташовувати на постій тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. селити — СЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, недок., кого. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти; // Давати житло, розташовувати на постій і т. ін. Бог стрибав і реготав, наче молодий: – Ага, повертаються! А я наказував, коли в раю селив: не їжте плодів з дерева пізнання (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  6. селити — СЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, недок., перех. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти; // Давати житло, розташовувати на постій і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  7. селити — Селити, -лю, -лиш гл. Селить, поселять. Словник української мови Грінченка