селити
СЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, недок., перех. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти;
// Давати житло, розташовувати на постій і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- селити — (оселятися на проживання) оселяти, поселяти, приміщати, розміщувати. Словник синонімів Полюги
- селити — сели́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- селити — Оселяти|ся|, поселяти|ся|; (- птахів) гніздитися, гніздуватися. Словник синонімів Караванського
- селити — селю, селиш, недок., перех. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти. || Давати житло, розташовувати на постій тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- селити — СЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, недок., кого. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти; // Давати житло, розташовувати на постій і т. ін. Бог стрибав і реготав, наче молодий: – Ага, повертаються! А я наказував, коли в раю селив: не їжте плодів з дерева пізнання (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- селити — СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання). Словник синонімів української мови
- селити — Селити, -лю, -лиш гл. Селить, поселять. Словник української мови Грінченка