селитися

СЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, недок.

1. Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися.

Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (Стор., І, 1957, 176);

Ремісники [в XIV — XV ст.] раніше за інших відривалися від села і селилися в містах (Іст. УРСР, І, 1953, 124);

// Займати приміщення під житло, розташовуватися на постій і т. ін.

Кожного разу, проходячи своєю вулицею, помічаєте, як вона змінюється, виростають на ній багатоповерхові красені-будинки, селяться нові люди (Рад. Укр., 31.VІІ 1971, 1);

Комдив і його колишній комісар нерідко селилися в одній хаті або в одному бліндажі (Голов., Тополя.., 1965, 48);

*Образно. Сталь ідуть варити [трудівники], жать колосся, Будувать новий високий дім, Щоб в тім домі гарно всім жилося, Щоб селилось щастя в домі тім (Нех., Ми живемо.., 1960, 73).

2. Розміщуватися, гніздитися де-небудь (про птахів, тварин і т. ін.).

Вони [пташки] найохочіше селяться на узліссях, в чагарниках, де багато світла й сонця (Гжиць-кий, Опришки, 1962, 149);

Селяться бобри на тихих, глухих лісових річках, поблизу яких ростуть верби, осики, тополі, черемха, вільха (Веч. Київ, 11.VIІ 1957, 4).

3. перен. З’являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.).

І душа бриніє [бринить] Надією-квітом, І в душі селяться Радощі, як в гіллі Вишень соловейки (Кост., І, 1967, 66).

4. Пас. до сели́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селитися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ (з'являтися, виникати — про почуття, настрій і т. ін.), ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, СЕЛИ́ТИСЯ, ГНІЗДИ́ТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм., ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: осели́тися, посели́тися, оку́блитися. Діти цвіріньчать коло нього (М. Коцюбинського), як горобці. Словник синонімів української мови
  2. селитися — СЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, недок. 1. Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися. Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (О. Стороженко); Ремісники [в XIV –XV ст. Словник української мови у 20 томах
  3. селитися — Оселяти|ся|, поселяти|ся|; (- птахів) гніздитися, гніздуватися. Словник синонімів Караванського
  4. селитися — Осаджуватися, оселятися, осідати, поселятися, посідати Словник синонімів Вусика
  5. селитися — селюся, селишся, недок. 1》 Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися. || Займати приміщення під житло, розташовуватися на постій і т. ін. 2》 Розміщуватися, гніздитися де-небудь (про птахів, тварин і т. ін.). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. селитися — сели́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. селитися — Сели́тися, -лю́ся, -лишся гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись. Ном. № 8865. Словник української мови Грінченка