селитися

сели́тися

селюся, селишся, недок.

1》 Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися.

|| Займати приміщення під житло, розташовуватися на постій і т. ін.

2》 Розміщуватися, гніздитися де-небудь (про птахів, тварин і т. ін.).

3》 перен. З'являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.).

4》 Пас. до селити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селитися — сели́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. селитися — Оселяти|ся|, поселяти|ся|; (- птахів) гніздитися, гніздуватися. Словник синонімів Караванського
  3. селитися — Осаджуватися, оселятися, осідати, поселятися, посідати Словник синонімів Вусика
  4. селитися — СЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, недок. 1. Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися. Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (О. Стороженко); Ремісники [в XIV –XV ст. Словник української мови у 20 томах
  5. селитися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ (з'являтися, виникати — про почуття, настрій і т. ін.), ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, СЕЛИ́ТИСЯ, ГНІЗДИ́ТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм., ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: осели́тися, посели́тися, оку́блитися. Діти цвіріньчать коло нього (М. Коцюбинського), як горобці. Словник синонімів української мови
  6. селитися — СЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, недок. 1. Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися. Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (Стор., І, 1957, 176); Ремісники [в XIV — XV ст. Словник української мови в 11 томах
  7. селитися — Сели́тися, -лю́ся, -лишся гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись. Ном. № 8865. Словник української мови Грінченка