1. Словник синонімів української мови

сенсаційний

ГОЛОСНИ́Й (який набув великого розголосу), ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й, ГАЛАСЛИ́ВИЙ, СЕНСАЦІ́ЙНИЙ (який викликає сенсацію); ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ (який дивує, приголомшує); ПІКА́НТНИЙ (який викликає нездоровий інтерес). Він мою справу вже добре знав, вона стала голосною (Уляна Кравченко); Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниць і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр (О. Гончар); Одного разу, після якоїсь гучної та бучної студентської історії, Якима.. випровадили з університету (І. Нечуй-Левицький); Кому було потрібно, щоб він став ще й перед судом у такій галасливій справі? (І. Ле); Ліну теж брала цікавість, кортіло торкнутися ближче цієї сенсаційної новини (О. Гончар); Приголомшлива чутка пішла серед гостей (О. Полторацький); По цілій Косівщині з уст в уста передавалася пікантна новинка о тім, як попадя криворівська цілувала привселюдно Марусяка на храму в Яворові (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сенсаційний — сенсаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сенсаційний — див. НЕЙМОВІРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. сенсаційний — -а, -е. Який викликає або здатний викликати сенсацію; розрахований на сенсацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сенсаційний — Надзвичайний, приголомшений, нечуваний, дивоглядний, здивований, вражливий Словник чужослів Павло Штепа
  5. сенсаційний — СЕНСАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає або здатний викликати сенсацію; розрахований на сенсацію. На ранок 13 червня 1877 року весь Львів обійшла сенсаційна вість: у Галичині з'явились соціалісти! (П. Словник української мови у 20 томах
  6. сенсаційний — сенсаці́йний розрахований на сенсацію; той, що стосується сенсації; переносно – вражаючий, той, що виходить за межі звичайного. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сенсаційний — Сенсаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сенсаційний — СЕНСАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає або здатний викликати сенсацію; розрахований на сенсацію. На ранок 13 червня 1877 року весь Львів обійшла сенсаційна вість: у Галичині з’явились соціалісти! (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах