сивко

СИ́ВИЙ ім. (про коня сивої масті), СИВКО́ розм. Б'є об землю копитами сивий, — аж до обрію поле дрижить! (І. Гончаренко); Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Я. Галан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивко — сивко́ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сивко — див. кінь; п'яниця Словник синонімів Вусика
  3. сивко — -а, ч., розм. Кінь сивої масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сивко — СИВКО́, а́, ч., розм. Кінь сивої масті. Товчеться, як сивко в пеклі (Номис); Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах
  5. сивко — як (мов, ні́би і т. ін.) (той) Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Фразеологічний словник української мови
  6. сивко — СИВКО́, а́, ч., розм. Кінь сивої масті. Товчеться, як сивко в пеклі (Номис, 1864, .№ 3130); Піднявши голову, сивко заіржав і подався до свого господаря (Галан, Гори.., 1956, 39). Словник української мови в 11 томах