сиворакша

РА́КША орн., СИВОРА́КША, СИВОРА́К діал. Над урвищем метнулась блакитнопера ракша, лишаючи в повітрі райдужний слід (О. Донченко); Над головою вже вистукував дятел, і когось кликала сиворакша (О. Десняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиворакша — сивора́кша іменник жіночого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. сиворакша — -і, ж. Те саме, що ракша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиворакша — СИВОРА́КША, і, ж. Те саме, що ра́кша. Іноді мені бринів, Неначе соловейка спів, Охриплий голос сиворакші (М. Рильський); Над головою вже вистукував дятел і когось кликала сиворакша (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
  4. сиворакша — СИВОРА́КША, і, ж. Те саме, що ра́кша. Іноді мені бринів, Неначе соловейка спів, Охриплий голос сиворакші (Рильський, II, 1960, 46); Над головою вже вистукував дятел і когось кликала сиворакша (Десняк, Опов.., 1951, 62). Словник української мови в 11 томах
  5. сиворакша — Сиворакша, -ші ж. = сивограк. Перелітають з гори на гору то ряба горлиця, то сивий припутень, то синя сиворакша. Левиц. І. 204. Словник української мови Грінченка