сивочолий

СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет.; ПОСИВІ́ЛИЙ (який став сивим); БІЛОГОЛО́ВИЙ (із зовсім сивим волоссям); ШПАКУВА́ТИЙ (з сивиною); СИВОВУ́СИЙ, СИВОЧУ́БИЙ, СИВОЧУПРИ́ННИЙ розм. (про чоловіка); СИВОКО́СА (про жінку). Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Деркач показав на худого сивоволосого священика в чорній сутані (Л. Дмитерко); Може, прийде сьогодні той сивоголовий удівець, який іноді вечорами грає на баяні (І. Цюпа); Найвищий бескид — сивоглавий сторож — На перевалі став (П. Дорошко); Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор (Ю. Збанацький); Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв (М. Коцюбинський); На порозі майстерень з'являється Валерій Іванович і з ним ще хтось: в дорожнім плащі, високий, сивочубий (О. Гончар); В цей час з народу вийшло четверо найстаріших сивовусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивочолий — сивочо́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сивочолий — див. підстаркуватий; сивий Словник синонімів Вусика
  3. сивочолий — -а, -е, поет. Те саме, що сивоголовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сивочолий — СИВОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Те саме, що сивоголо́вий. Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор і веселими очима дивився на дітей (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  5. сивочолий — СИВОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Те саме, що сивоголо́вий. Просять друзі сивочолі Їм оповісти про Москву (Шпорта, Вибр., 1958, 146). Словник української мови в 11 томах