силуватися

НАМАГА́ТИСЯ (докладати зусиль, щоб зробити, здійснити що-небудь), СТАРА́ТИСЯ, СИЛКУВА́ТИСЯ підсил., СИ́ЛУВАТИСЯ підсил. рідше, ТУ́ЖИТИСЯ підсил., розм. рідше; НОРОВИ́ТИ розм. (наполегливо, звичайно всупереч труднощам, перешкодам тощо). Білий, як сорочка на ньому, він намагався розтулити рота, але не міг (М. Коцюбинський); Степан старається більше наловити риби, бо за це його завжди хвалить мати (О. Копиленко); Силкувалась перемогти себе, та з великого силкування тільки сльози ковтає (Ганна Барвінок); Вона довго дивилася на Олену, силувалася щось сказати (Григорій Тютюнник); Чоловічок закліпав кролячими очицями, тужачись щось згадати (П. Панч); Конячка.. стишилася, дрібно перебираючи ногами, пішла поволі, хоч усе норовила зірватись на труську рись (Ю. Збанацький). — Пор. 1. про́бувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силуватися — си́луватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. силуватися — див. старатися Словник синонімів Вусика
  3. силуватися — -уюся, -уєшся, недок., з інфін. Те саме, що силкуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. силуватися — СИ́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., з інфін. Те саме, що силкува́тися 1. Вона силувалась усміхнутися (Л. Мартович); Я силувався пригадати собі, де я і що зо мною, але дармо (І. Франко); Гронович силується втекти з цієї кумпанії [компанії]. Словник української мови у 20 томах
  5. силуватися — СИ́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., з інфін. Те саме, що силкува́тися 1. Вона силувалась усміхнутися (Март., Тв., 1954, 348); Я силувався пригадати собі, де я і що зо мною, але дармо (Фр., IV, 1950, 474); Гронович силується втекти з цієї кумпанії. Словник української мови в 11 томах