1. Словник синонімів української мови

силует

КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Швидко, легко із звичною точністю він почав накреслювати контури юрт, силуети людей між ними, коня (З. Тулуб); Вже, сонячним обведені пунктиром, Відтінюються обриси домів (В. Бичко); Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (П. Автомонов); Деякі озера манили до себе своїм теплим окресленням, блакиттю своїх плес (Ю. Збанацький); Висока заграва палахкотіла над Севастополем, і її полиски освітлювали горбатий профіль висоти (В. Кучер); Звідси відкривається чудовий краєвид — витончені абриси Андріївської церкви на урвистих схилах, стрімкі силуети нових споруд (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силует — силуе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. силует — СИЛУЕТ сов., контур, обрис, зарис; (коротке оповідання) ЛІТ. образок, шкіц, новелетка; сильветка; п! ТІНЬ. Словник синонімів Караванського
  3. силует — [сиелует] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. силует — -у, ч. 1》 Однобарвне контурне зображення кого-, чого-небудь, намальоване на однотонному фоні або вирізане, вишите і т. ін. 2》 Контури, обриси кого-, чого-небудь, що помітні або видніються на відстані, у темряві, в тумані і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. силует — СИЛУЕ́Т, у, ч. 1. Однобарвне контурне зображення кого-, чого-небудь, намальоване на однотонному фоні або вирізане, вишите і т. ін. Із звичною точністю почав він накреслювати контури юрт, силуети людей між ними, коня (З. Словник української мови у 20 томах
  6. силует — силуе́т (франц. silhouette) обрис предмета; площинне однотонне зображення людини або предмета, подібне до їхньої тіні. Від прізвища французького державного діяча 18 ст. Е. де Сілуета, на якого було таким способом намальовано карикатуру. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. силует — СИЛУЕ́Т, у, ч. 1. Однобарвне контурне зображення кого-, чого-небудь, намальоване на однотонному фоні або вирізане, вишите і т. ін. Із звичною точністю почав він накреслювати контури юрт, силуети людей між ними, коня (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  8. силует — (фр.) Обрис предмета, сформований контурними лініями, які окреслюють його загальну масу. Архітектура і монументальне мистецтво