симпатія

КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́НКА заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк., ЛА́ДА фольк. Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); (Василь:) Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); — Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою — засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, — Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); — Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко — Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); — Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).

КОХА́НИЙ ім. (чоловік, якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, КОХА́НЕЦЬ рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮБКО́ розм., ЛЮ́БЧИК розм., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́Н заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк., ЛА́ДО фольк. Вона покаже вам, що й зараз люди вміють кохати і з вірністю ждати коханих! (О. Гончар); Якщо зійде моя рута, Остануся тута, Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); — Не любий він мені, — кажу їм.. — Що ж вони? — Годі, кажуть, усе любого та милого дожидати (Панас Мирний); Нічого не відповіла йому Зінька.. і пішла стежкою одна, пригнічена, ображена в кращих своїх почуттях, покинута любимим (А. Шиян); На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І. Франко); То була її любов, то був її любчик Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Коли б я зозуленька, То б я крильця мала. Сіла б полетіла на чужую сторонку Шукать свого милодана (коломийка); — Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько — Де милий витає (Л. Боровиковський); — А я би ся не здрімала, хоч би засвітало, Коби прийшло солодятко Та й защебетало (коломийка); — Не бійся, ладо моє, Нікуди я від тебе не піду (Д. Міщенко).

ПРИХИ́ЛЬНІСТЬ (почуття і вияв доброзичливості до когось, чогось), ПРИ́ЯЗНЬ, СИМПА́ТІЯ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ, ПРИВ'ЯЗАНІСТЬ, ПРИЗНА́ННЯ рідше, ПРИЄ́МНІСТЬ рідше, ПРИВІТНІСТЬ, ПРИВІТ розм., ПРИВ'ЯЗА́ННЯ діал.; ФАВО́Р книжн., заст. (прихильність якоїсь знатної, впливової особи). Хоч як старався Матвій доказати Семенові свою щирість та прихильність до нього, все-таки Семен не повеселів (Мирослав Ірчан); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); — Прямо скажем, трудний хлопець, але є в ньому й таке, що хоч-не-хоч викликає симпатію... (О. Гончар); Люб'язність на обличчі Русевича стала не такою виразною (Ю. Шовкопляс); Всі докази кохання і прив'язаності з її боку Василюшка сприймав з байдужим парубоцьким засоромленням й очевидною неохотою (Ірина Вільде); Коли б хоч іскорку співчуття, хоч крапелиночку любові, признання і тепла мав він до неї (І. Франко); Його обійняла тепла приємність до цього чоловіка (О. Досвітній); В очах Бориса було стільки привітності, він увесь наче іскрився від щастя (А. Хорунжий); І виросте воно (дитя), як те стебло край дороги, одно одним, не бачивши привіту людського (Панас Мирний); Вони були пізніше на утриманні в простого селянина з Вільки, якого й тепер ще оточували своєю вдячністю, обдаровували майже синівським прив'язанням (І. Франко); Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симпатія — симпа́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. симпатія — Уподоба; приязнь, прихильність, доброзичливість; (до кого) потяг; (моя) ЖМ. п-о улюбленець, улюблениця, с. любов; п! УПОДОБАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. симпатія — [сиемпат'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. симпатія — -ї, ж. 1》 Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до кого-, чого-небудь; прот. антипатія. || перев. мн. Теплі, ніжні почуття; уподобання. 2》 розм. Про людину, яка користується чиєюсь прихильністю; улюбленець; коханий (кохана), любий (люба). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. симпатія — Спочув, прихильність. (див. противн. антипатія) Словник чужослів Павло Штепа
  6. симпатія — СИМПА́ТІЯ, ї, ж. 1. Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до кого-, чого-небудь; протилежне антипатія. Не вважаючи на неласкаве вітання, Раїса зразу почула симпатію до цеї старосвітської фігури в чорній міщанській одежі (М. Словник української мови у 20 томах
  7. симпатія — симпа́тія особа протилежної статі, яка викликає симпатію, почуття закоханості (м, ср, ст): Голосово дібрані учні при звуках мандолін і ґітар влаштовували під вікнами своїх дівчат (“симпатій”) вечірні концерти-серенади (Цьонка) ◊ тішитися симпа́тією → тішитися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. симпатія — симпа́тія (від грец. συμπάθεια – співчуття) 1. Почуття прихильності, доброзичливості до кого-небудь. Протилежне – антипатія. 2. Переносно – людина, яка користується чиєюсь прихильністю. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. симпатія — Симпа́тія, -тії, -тією; -тії, -тій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. симпатія — СИМПА́ТІЯ, ї, ж. 1. Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до кого-, чого-небудь; протилежне антипатія. Не вважаючи на неласкаве вітання, Раїса зразу почула симпатію до цеї старосвітської фігури в чорній міщанській одежі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах