симпатія

симпа́тія

-ї, ж.

1》 Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до кого-, чого-небудь; прот. антипатія.

|| перев. мн. Теплі, ніжні почуття; уподобання.

2》 розм. Про людину, яка користується чиєюсь прихильністю; улюбленець; коханий (кохана), любий (люба).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симпатія — Спочув, прихильність. (див. противн. антипатія) Словник чужослів Павло Штепа
  2. симпатія — симпа́тія особа протилежної статі, яка викликає симпатію, почуття закоханості (м, ср, ст): Голосово дібрані учні при звуках мандолін і ґітар влаштовували під вікнами своїх дівчат (“симпатій”) вечірні концерти-серенади (Цьонка) ◊ тішитися симпа́тією → тішитися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. симпатія — СИМПА́ТІЯ, ї, ж. 1. Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до кого-, чого-небудь; протилежне антипатія. Не вважаючи на неласкаве вітання, Раїса зразу почула симпатію до цеї старосвітської фігури в чорній міщанській одежі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. симпатія — СИМПА́ТІЯ, ї, ж. 1. Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до кого-, чого-небудь; протилежне антипатія. Не вважаючи на неласкаве вітання, Раїса зразу почула симпатію до цеї старосвітської фігури в чорній міщанській одежі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. симпатія — [сиемпат'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  6. симпатія — симпа́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. симпатія — симпа́тія (від грец. συμπάθεια – співчуття) 1. Почуття прихильності, доброзичливості до кого-небудь. Протилежне – антипатія. 2. Переносно – людина, яка користується чиєюсь прихильністю. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. симпатія — КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́НКА заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк. Словник синонімів української мови
  9. симпатія — Уподоба; приязнь, прихильність, доброзичливість; (до кого) потяг; (моя) ЖМ. п-о улюбленець, улюблениця, с. любов; п! УПОДОБАННЯ. Словник синонімів Караванського
  10. симпатія — Симпа́тія, -тії, -тією; -тії, -тій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)