1. Словник синонімів української мови

сливе

МА́ЙЖЕ (так, що трохи не вистачає до чогось; трохи менше якоїсь міри), СЛИВЕ́ (СЛИВЕ́НЬ) розм.; ПРАКТИ́ЧНО розм. (трохи не все, не зовсім); БЕ́ЗМАЛЬ розм. (трохи менше); ПРИБЛИ́ЗНО, МА́ЛО НЕ.. (ЩО НЕ..), ТРО́ХИ НЕ.., ЛЕ́ДВЕ НЕ.. (ЗАЛЕ́ДВЕ НЕ..) (трохи менше якоїсь міри). У неділю з полудня була Грицева стодола битком набита. Зійшлися майже цілі Тунівці та й поприходило декілька сторонських людей (Лесь Мартович); Умови у мене такі, що я мушу сливе весь вільний час оддавати службовій праці (М. Коцюбинський); — Хожу по тих покоях, неначе по надвір'ю. Де ж пак, од кутка до кутка сливень цілі гони! (І. Нечуй-Левицький); Практично нерозчинні речовини; — Мешкали ми в них безмаль тиждень (М. Олійник); Тепер я у Вижниці над Черемошем.., се вже в горах, приблизно на такій високості, як Кімполунг, де я жила (Леся Українка); Мало не вся слобода вигоріла (Д. Мордовець); Після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник); Ледве його не скинуло з місця (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сливе — сливе́ прислівник майже незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. сливе — див. МАЙЖЕ. Словник синонімів Караванського
  3. сливе — присл., розм. Те саме, що майже. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сливе — СЛИВЕ́, присл., розм. Те саме, що ма́йже. Блукали вони навмання сливе цілий день (І. Нечуй-Левицький); В повітрі було тихо. Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту (Леся Українка); Ми відчули сильну втому і аж тоді згадали... Словник української мови у 20 томах
  5. сливе — сли́ве майже (ст): Це завіщання Луцейка зробило на мене страшне вражіння. “Простий” хлопчина зі села, ще сливе дитина, в такій грізній хвилині, коли осьось має бути виконаний на нім присуд смерти, тямить про українські інституції і лишає їм те, що має (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. сливе — Сливе́, присл. = ма́йже Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сливе — СЛИВЕ́, присл., розм. Те саме, що ма́йже. Блукали вони навмання сливе цілий день (Н.-Лев., III, 1956, 291); В повітрі було тихо. Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. сливе — Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81). Словник української мови Грінченка