1. Словник синонімів української мови

слобода

СЕЛО́ (населений пункт неміського типу); СЕ́ЛИЩЕ, СЛОБОДА́ заст., розм. (велике село); ПРИСІ́ЛО́К (невелике село біля більшого); ПОСЕ́ЛЕННЯ, ОСЕ́ЛОК, ОСЕ́ЛИЩЕ заст., ВЕСЬ заст., СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСЕ́ЛЯ діал. (назва сукупності жител в сільській місцевості, де поселилися чи селяться люди). Село велике, красиве, над самим Черемошем (Г. Хоткевич); Дніпро, Україну згадаєм, Веселі селища в гаях (Т. Шевченко); Уже на околиці робітничого селища на них дихнула вогкою прохолодою тайга (О. Донченко); Погасло світло в слободі, І все тихенько коло хати (С. Руданський); — Я родом з присілка Скрипчинців, — промовила Нимидора (І. Нечуй-Левицький); Село Збур'ївку обжили переважно моряки, це — традиційно моряцьке поселення (І. Волошин); Тяжко доводиться смердам. В оселищахобщинах живуть вони, біля землі пораються (А. Хижняк); — Ви не знаєте князя Данила?.. Володаря всіх земель, усіх осель і міст від Сяну аж до Дніпра (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слобода — слобода́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири слободи́ Орфографічний словник української мови
  2. слобода — див. СЕЛО; слобідка. Словник синонімів Караванського
  3. слобода — -и, ж. 1》 іст. Поселення в Київській Русі, Україні та Московії в 11-18 ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. || Частина міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності і т. ін. 2》 Велике село, селище. || Відокремлена частина великого села. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слобода — див. посад, поселення, пригород, підгороддя, форштадт Словник чужослів Павло Штепа
  5. слобода — СЛОБОДА́, и́, ж. 1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI–XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. Словник української мови у 20 томах
  6. слобода — Нове поселення, де селяни звільнялись на деякий час від податків Словник застарілих та маловживаних слів
  7. слобода — Слобода́, -ди́; сло́боди, -бід Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. слобода — СЛОБОДА́, и́, ж. 1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI-XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. Словник української мови в 11 томах
  9. слобода — 1. Невелике поселення напівміського типу. 2. Приміське селище звичайно розташоване вздовж шляху до міста, що знаходилося за посадом. Мешканці С. у Російській імперії розрізнялись за родом діяльності, що часто відображалося у її назві. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. слобода — Слобода, -ди ж. Свобода. Ном. № 703. --------------- Слобода, -ди ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. МВ. ІІ. 74. ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою. Мил. 72. Словник української мови Грінченка