1. Словник української мови у 20 томах

слобода

СЛОБОДА́, и́, ж.

1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI–XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків.

По обидва боки яру і прилеглих балках розташувалася старовинна слобода Яремин Кут, що дістали собі назву від якогось Яреми, козака-запорожця, першого новосельця цієї місцевості (С. Добровольський);

// Частина міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності і т. ін.

За містом були слободи, а на захід – Біскупичі й козацькі курені (З. Тулуб);

Подався [Омелько] від царевого двору до своїх: до гончаря Шумила Жданова, в Гончарську слободу (О. Ільченко);

У Москві Петро [І] часто бував у Німецькій слободі, серед іноземців, які оселилися в Росії (з навч. літ.).

2. Велике село, селище.

Була у нас сусідка – удова Пилипиха: господиня на всю слободу. Яка хата, які городи, садок, скільки поля, степу, і баштан, і пасіка, і млин – чого вже не було там! (Марко Вовчок);

Ніч така зоряна, голуба і прозора. По всій слободі тамтам співає молодь. Під тинами гомонять чоловіки (А. Головко);

// Відокремлена частина великого села.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слобода — слобода́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири слободи́ Орфографічний словник української мови
  2. слобода — див. СЕЛО; слобідка. Словник синонімів Караванського
  3. слобода — -и, ж. 1》 іст. Поселення в Київській Русі, Україні та Московії в 11-18 ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. || Частина міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності і т. ін. 2》 Велике село, селище. || Відокремлена частина великого села. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слобода — див. посад, поселення, пригород, підгороддя, форштадт Словник чужослів Павло Штепа
  5. слобода — Нове поселення, де селяни звільнялись на деякий час від податків Словник застарілих та маловживаних слів
  6. слобода — СЕЛО́ (населений пункт неміського типу); СЕ́ЛИЩЕ, СЛОБОДА́ заст., розм. (велике село); ПРИСІ́ЛО́К (невелике село біля більшого); ПОСЕ́ЛЕННЯ, ОСЕ́ЛОК, ОСЕ́ЛИЩЕ заст., ВЕСЬ заст., СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСЕ́ЛЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. слобода — Слобода́, -ди́; сло́боди, -бід Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. слобода — СЛОБОДА́, и́, ж. 1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI-XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. Словник української мови в 11 томах
  9. слобода — 1. Невелике поселення напівміського типу. 2. Приміське селище звичайно розташоване вздовж шляху до міста, що знаходилося за посадом. Мешканці С. у Російській імперії розрізнялись за родом діяльності, що часто відображалося у її назві. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. слобода — Слобода, -ди ж. Свобода. Ном. № 703. --------------- Слобода, -ди ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. МВ. ІІ. 74. ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою. Мил. 72. Словник української мови Грінченка