смоква
ІНЖИ́Р (фігове дерево; плід цього дерева), СМОКО́ВНИЦЯ (СМОКІВНИ́ЦЯ), СМО́КВА, ФІ́ГА, ВИ́ННА Я́ГОДА (сушені плоди). Татарки.. частували їх.. свіжим інжиром (М. Коцюбинський); — Великих старань ти доклав тут, і жодна рослина — Ні виноград, ні сливка, ні груша, ні грядки городні, А ні смоковниця — тут без твого не росте піклування (переклад Бориса Тена); Ми принесемо богині смокви медово-солодкі (М. Рильський); І фіг і родзинок — Всього мені понадає гетьманиха (Т. Шевченко)
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смоква — смо́ква іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смоква — -и, ж. Те саме, що смоківниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смоква — СМО́КВА, и, ж. 1. Те саме, що смоко́вниця. Край шляху смокви листям тихо мають (І. Франко); При шляху зростала смоква на камінню .. Хто ішов – топтався по її корінню... (А. Кримський). 2. Плід смоківниці; інжир. Словник української мови у 20 томах
- смоква — СМО́КВА, и, ж. Те саме, що смоко́вниця. Край шляху смокви листям тихо мають (Фр., XIII, 1954, 324); При шляху зростала смоква на камінню.. Хто ішов — топтався по її корінню… (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах