смуглий
СМАГЛЯ́ВИЙ (про шкіру людини, саму людину — темніший від звичайного), СМА́ГЛИЙ, СМУГЛЯ́ВИЙ, СМУ́ГЛИЙ, ЧОРНЯ́ВИЙ, ЖУКУВА́ТИЙ підсил. розм., ЧОРНОМА́ЗИЙ підсил. розм.; СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛОВИ́ДИЙ, СМАГЛОЧО́ЛИЙ поет., СМАГЛЯВОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛЯВОВИ́ДИЙ, СМАГЛЯВОЧО́ЛИЙ поет., СМАГЛЯВОЩО́КИЙ (із смаглявим обличчям). Тамара познайомилася з сусідкою-полькою і з смаглявою сербіянкою Зарою (А. Хижняк); Очі в Єремії блищали, смугляві щоки почервоніли (І. Нечуй-Левицький); Смугле лице його незалежне, дихає завзяттям і нахабством (Григорій Тютюнник); На порозі з'явилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (М. Стельмах); — Шубу одягай! Замерзнеш у степу, — гукнув їй якийсь літній, чорномазий, як циган, козак (З. Тулуб); Стогне смаглолиций боєць з рукою на перев'язі (Григорій Тютюнник); До зброї узялись діди, батьки, сини, І внуки підвелись, міцні, смаглявочолі (А. Малишко).
Значення в інших словниках
- смуглий — (про людину, яка темніша від звичайного) смуглявий, смаглий, чорнявий, смагловидий, (дещо знижене) чорномазий. Словник синонімів Полюги
- смуглий — сму́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- смуглий — -а, -е. Темнуватого забарвлення (про шкіру). || Який має таку шкіру (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- смуглий — Смаглий, смаглявий, смаглюватий, смаглюватенький, смаглій, смаглявець, (вона) смаглявка, див. брюнет, темнолиций Словник чужослів Павло Штепа
- смуглий — СМУ́ГЛИЙ, а, е. Темнуватого забарвлення (про шкіру). Лежить Жук, задравши голову вгору. Такий же пикатий, чорний; по щоках його смуглого виду поп'ялося пухке волоссячко (Панас Мирний); Смугле лице його незалежне... Словник української мови у 20 томах
- смуглий — СМУ́ГЛИЙ, а, е. Темнуватого забарвлення (про шкіру). Лежить Жук, задравши голову вгору. Такий же пикатий, чорний; по щоках його смуглого виду поп’ялося пухке волоссячко (Мирний, І, 1954, 331); Смугле лице його незалежне, дихає завзяттям і нахабством (Тют. Словник української мови в 11 томах