1. Словник синонімів української мови

сопілка

СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. (з трубчастого стебла якої-небудь рослини); ДЕНЦІ́ВКА, ЗУБІ́ВКА, ТЕЛЕ́НКА, ФЛОЯ́РА (ФЛОЄ́РА), ФУЯ́РА діал., ФУЯ́РКА (різновиди сопілки, поширені, зокрема, на Гуцульщині); ЦІВНИ́ЦЯ (старовинна багатоствольна сопілка); ПИ́ЩИК (спрощений різновид цього інструменту, що видає високі протяжні звуки). Воли та телята розбрелись по толоці, а він.. вигравав на сопілці якусь сумовиту думку (М. Коцюбинський); Сам на дудці він майстерно грав — а мріяв про баяна (М. Рильський); Андрійку, Дми та дми у жоломійку, Бо тобі одна робота, Щоб тягти дуду до рота (Я. Щоголів); А я, Чугайстре, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку, Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (П. Воронько); Витяг Олекса флояру, почав грати тужної (Г. Хоткевич); А я їду з кіньми на ніч, на фуяру граю (коломийка); Амфіон знаходить десь між камінням цівницю (Леся Українка); На пищику, зробленому з весняної вербички, всього не заграєш (П. Тичина). — Пор. фле́йта.

ФЛЕ́ЙТА (музичний інструмент); НАЙ (з кількох трубок). Чути голос флейти, бренькіт гітари і співи (Леся Українка); Через Карпати і Дунай Прислали подарунок — най. А давню має він прикмету: То сім сопілок з очерету (А. Малишко). — Пор. сопі́лка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопілка — (музичний інструмент) дудка, свистілка, (довша) флояра. Словник синонімів Полюги
  2. сопілка — сопі́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сопі́лки Орфографічний словник української мови
  3. сопілка — Дудка, дуда, г. пищавка, д. флояра. Словник синонімів Караванського
  4. сопілка — [соуп’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. соп'ілки, соп'ілок дв'і соуп'ілкие Орфоепічний словник української мови
  5. сопілка — -и, ж. 1》 Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. 2》 Синонім блокфлейти, свирілі та ін. подібних музичних інструментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сопілка — Народний духовий інструмент типу поздовжньої флейти, виготовлений з деревини. На стволі довжиною 360-400 мм розташовано 5 — 6 ігрових отворів. Діапазон b — a1. Застосовується в оркестрах народних інструментів. Словник-довідник музичних термінів
  7. сопілка — СОПІ́ЛКА, и, ж. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами, рід флейти. Якийсь парубок став грати на сопілці (Н. Кобринська); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (П. Словник української мови у 20 томах
  8. сопілка — Сопі́лка, -лки, -лці; сопі́лки́, сопі́ло́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сопілка — СОПІ́ЛКА, и, ж. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах