1. Словник синонімів української мови

спека

ЗАДУ́ХА (жарке повітря, сповнене випарів), ДУХО́ТА́, ПОДУ́ХА діал. Цілий день пекло, як огнем, сонце, і в місті стояла неймовірна задуха (С. Васильченко); Вечірня синь поволі спадала на широкий, пройнятий духотою степ (Я. Качура). — Пор. спе́ка.

СПЕ́КА (гаряче, дуже нагріте сонцем повітря), ЖАРА́, ПАЛ, ЖАРІ́НЬ розм., ЖАР рідше, СКВАР діал.; СПЕКО́ТА́, ПЕ́КЛО розм., ЖАРОТА розм., ВАР розм. (велика спека); ПАРНЯ́ (спека з надмірною вологістю). Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Було вже надвечір. Сонце світило стиха, без жари (П. Куліш); Їй мріється далеке небо безхмарне, білі розпечені палом мури (М. Старицький); В хаті була спекота, і вони спали в сінях (Григорій Тютюнник); В хаті було пекло, як і на сонці (Ю. Яновський); Спека, як в червні, аж голова болить од жароти (М. Коцюбинський); Сонце підбилося ген-ген понад осокори, розпекло пісок.. і все замовкло під його варом (Дніпрова Чайка); У холодку — і там парня, аж в'ялить, Бо сонечко вогнем неначе палить (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спека — спе́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спека — Парня, вар, жар, г. горяч, п! ДУХОТА; (війни) пекло; спекота. Словник синонімів Караванського
  3. спека — I вар, гарячінь, духота і духота, духотище, духотнява, жарище, жарінь, жарота, задуха, спар (діал.), спекота і спекота, спекотище, спекотнява, шквара Дієслівні відповідники: пече, припікає, пропікає, присмажує, присмалює, смажить... Словник синонімів Вусика
  4. спека — [спека] -кие, д. і м. -ец'і Орфоепічний словник української мови
  5. спека — -и, ж. 1》 Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. || Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. 2》 Гаряча літня пора; жара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спека — СПЕ́КА, и, ж. 1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Я. Щоголів); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  7. спека — як смола́ в спе́ку, зі сл. чіпки́й. Дуже, надто. Той чабан з орденом, чіпкий, як смола в спеку, Явтух Сторчак підняв цілий ґвалт, що його худоба стоїть у загороді, під відкритим небом (В. Кучер). Фразеологічний словник української мови
  8. спека — СПЕ́КА, и, ж. 1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Щог., Поезії, 1958, 258); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Мирний, І, 1949... Словник української мови в 11 томах
  9. спека — Спека, -ки ж. Зной, жаръ. Левиц. Пов. 226. На дворі стала спека, аж дихати важко. Левиц. І. Словник української мови Грінченка