спитувати
ВИПРОБО́ВУВАТИ (перевіряти якість чого-небудь, придатність, готовність до використання), ВИПРО́БУВАТИ, ПРО́БУВАТИ, СПИ́ТУВАТИ розм. рідко; ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ, ОБ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ОБКА́ТУВАТИ (про транспортні засоби, роботу механізмів і т. ін.). — Док.: ви́пробувати, попро́бувати, об'ї́здити, обката́ти. Його (трактор) недавно зробили й зараз випробовували — перед тим, як відправити в колгосп (О. Донченко); Випробувати зерно на схожість; Деякі (гості) топтались коло чарівного ліхтаря, інші пробували грамофон (С. Васильченко); Взяв (Ант) у руки зроблений з буйволової кості лук, попробував тятиву (С. Скляренко); Неначе бригадир уперше в житті об'їжджає трактори (Ю. Яновський); Прийнявши новий автобус і вміло обкатавши його, Максимов зобов'язався довести пробіг машини до мільйона кілометрів без капітального ремонту (з газети).
Значення в інших словниках
- спитувати — спи́тувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- спитувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 перех. Те саме, що випробовувати. 2》 неперех., також з інфін. Те саме, що спитуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спитувати — СПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. кого, що. Те саме, що випробо́вувати. – Це нас Господь спитує (Г. Хоткевич); Вдягають вояки Високі, гостроверхі шишаки. Спитують луків силу бойову (М. Бажан). 2. без прям. дод., також з інфін. Словник української мови у 20 томах
- спитувати — Спи́тувати, -тую, -туєш, -тує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спитувати — СПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. перех. Те саме, що випробо́вувати. — Це нас господь спитує (Хотк., І, 1966, 168); Вдягають вояки Високі, гостроверхі шишаки. Спитують луків силу бойову (Бажан, І, 1946, 301). 2. неперех., також з інфін. Словник української мови в 11 томах
- спитувати — Спитувати, -тую, -єш гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують. Черк. у. Словник української мови Грінченка