сплескувати
ПЛЕСКА́ТИ (у долоні), СПЛЕ́СКУВАТИ, ЛЯ́СКАТИ, КЛЯ́СКАТИ діал., ЛА́ДКАТИ дит. — Док.: сплесну́ти, ля́снути, кля́снути. Маленька Галя плескала з радості, дивлячись на картини (П. Козланюк); — Боже, який чарівний, небеський спів!.. — сплеснула руками пані Олександра, як сплескувала колись його Оксана, його зоря... (Вас. Шевчук); Дівчинка зраділо ляскає в долоні і заливається зо сміху (М. Чабанівський); Лідка ладкає в ладусі (П. Тичина).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сплескувати — спле́скувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- сплескувати — (- воду) хлюпати; (- рибу) сплескуватися; (- сміх) вибухати; (крімом) змахувати; (в долоні) вдаряти. Словник синонімів Караванського
- сплескувати — і спліскувати, -ую, уєш, недок., сплеснути, -ну, -неш і рідко сплескати, сплещу, сплещеш, док. 1》 неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про річку, хвилю і т. ін.). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сплескувати — СПЛЕ́СКУВАТИ, СПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, рідко СПЛЕСКА́ТИ, сплещу́, спле́щеш, док. 1. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про річку, хвилю і т. ін.). Сплескує світанком .. річка (М. Словник української мови у 20 томах
- сплескувати — спле́скувати гучно аплодувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сплескувати — СПЛЕ́СКУВАТИ і СПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш і рідко СПЛЕСКА́ТИ, сплещу́, спле́щеш, док. 1. неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про річку, хвилю і т. ін.). Сплескує світанком .. річка (Тер. Словник української мови в 11 томах