сподобати
УПОДО́БАТИ (ВПОДО́БАТИ) (віддати комусь, рідше чомусь перевагу, визнати кращим), СПОДО́БАТИ, ОБЛЮБУВА́ТИ, ЗЛЮБИ́ТИ перев. з част. н е, УЛЮБИ́ТИ (ВЛЮБИ́ТИ) розм.; НАЗНА́ТИ розм. (познайомившись, уподобати). Коли бабуся була молодою, уподобав її якийсь парубок (С. Васильченко); — Забирайте рушниці, порох, і кулі, і все, що хто собі вподобав (В. Гжицький); — Сподобав ваш Гаврилко нашу дочку, нашій дочці сподобався ваш син, — вони й побралися (Л. Яновська); Зразу не злюбили мене в селі за таку переміну (Лесь Мартович); Стара пані улюбила його, що він такий тихий, увічливий красунь (С. Васильченко); Раніше, бувало, назнає парубок дівчину, то зараз же й скаже батькові та матері, а ті підуть на оглядини (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сподобати — сподо́ба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- сподобати — I сподоб`атидив. сподобати. II спод`обати-аю, -аєш і рідко сподобати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Покохати, полюбити, виявити схильність до кого-небудь. 2》 Вибрати собі що-небудь до смаку, за власним бажанням; облюбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сподобати — СПОДОБА́ТИ див. сподо́бати. СПОДО́БАТИ, аю, аєш і рідко СПОДОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Покохати, полюбити, виявити схильність до кого-небудь. Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний... Так-то вже я його сподобала!... Словник української мови у 20 томах
- сподобати — СПОДО́БАТИ, аю, аєш і рідко СПОДОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Покохати, полюбити, виявити схильність до кого-небудь. За Тетяну сто кіп дав, Бо Тетяну сподобав (Пісні та романси.., II, 1956, 11); Мій жених був хороший такий, господи!... Словник української мови в 11 томах
- сподобати — Сподо́ба́ти, -ба́ю, -єш гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17. Словник української мови Грінченка