сполучитися

ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ у що (утворювати одне ціле з яких-небудь окремих одиниць, ставати одним цілим), З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, СПОЛУЧА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, з'єдна́тися, організува́тися, згуртува́тися, сполучи́тися. Організувалися два хори — чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава, доки за вимогою слухачів вони не об'єднались в єдиний ансамбль (Ю. Яновський); Всі (присутні) з'єднались в один гурт, палахкотіли одним настроєм (С. Васильченко); Коли ось Лукерка з церкви! — Держись, — кажу, — куме, битва буде! Якщо поодинці, будемо биті. Давай згуртуємось (Остап Вишня); — Товариші, діставайте зброю, запасайтесь патронами та гранатами, організовуйтесь у бойові партизанські групи (Д. Бедзик); Коло Гущі скоро скупчилась молодь.. Од нього вперше почули, що села скрізь гуртуються в спілки (М. Коцюбинський); Як пізніш англійці і шотландці Сполучились в спільну державу, То англійці вчились у шотландців Як любити волю, честь і славу (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполучитися — сполучи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сполучитися — див. сполучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сполучитися — СПОЛУЧИ́ТИСЯ див. сполуча́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. сполучитися — СПОЛУЧИ́ТИСЯ див. сполуча́тися. Словник української мови в 11 томах